Услихав в отрочєствє пєсню Діани Арбєніной "Куба", мені нестерпно захтілося както попасти в страну, "как наша 20 лет назад", де "автомобілі, шо в нас за їх уже забилі" і де "здоровкаютця за руку з Чє". В прошлом году я услихала, шо з Фіделем уходе вся прелість Острова свободи, і поняла. шо мені нада на Кубу срочно. Нєобходімих нєскоко тисяч уїв на той момент в кишені саме не було, поетому я рішила начать з малого - пішла на сальсу, шоби навчитись танцювати бачату, котору, по замислу, я станцую прямісінько у кромки Карибського моря. Затєм пішла на розпродаж в унівєрмаг Україна і за сто гривень срєді лютой зіми купила потрясающій, несравнєнний сарафан теракотового цвєта з рюшами і оборками - шоби іменно в ньом поразить кубінцев в солнєчне сплєтєніє. Сарафан я даже не міряла, бо- для Куби. Коли до мене заходили гості в хату, я іногда лізла на другий етажик своєї скворєшні, де предполагається моя спальня, на таку собі антрєсоль, де возлєжали клунки з хламом, доставала з кульочка сарафан і казала гостям: а отето мій сарафан, в якому я скоро танцюватиму на бєлих пєсках Варадеро!
Так вот чєрєз полчаса я їду в агенцію, де мені предстоїть рішить - лечю я в Говану через Паріж ілі ще чєрєз якето місце. І скоко днів потратить на джунглі, а скоко- на Трінідад. І єсть лі в Гавані слов"яномовні водії тіре гіди ілі хотя б аренда машини з автоматичною коробкою передач. Вобщєм, хлопотно. Харашо, хоть з сарафаном всьо на мазі;)
Давєча зїмали передачу, де в главной ролі був Дєніска Сєлантьєв, пловєц стилєм батерфляй і чемпіон, і огого. А в передачі моїй положено шоби так: береться імя лічності, забивається в гугол, і починається вишукування шо ця лічность кромє общєізвєсного уміє дєлать. Єсі хто звьозний з похмілля брякнув, шо дєскать, водби мнє научитись борща варить, ми виїжжяєм на место з бурячєчком, оператором і азартом в глазу і начінаєм виставлять звєзду перед камєрою в неожиданном ракурсє. Ага, так вот за Дєніску ми почули, шо йому не чюжда любов к літєратурє і шо даже буцімто в хаті в його вже цельна бібліотека накопилася, і такий от він чтєц, шо ну не одгониш од букви.
Приїхала я в босєйн до його, і нумо він мене вчить всяким упражнєніям для жопи і преса. Вроді як ушов він з професійного спорту а тепер от унадився нєказістим людям підтяягувать целюліт. А задумка нашого сценарімта предполагала, шо пока я, покряхтуя і
-Ага, так вот мне очень нравитсо Чехов. Его "Идиот".- гордо проізносе пловєц. я попьорхуюсь назрєвшим било вопросом і бормочу: - А, да, "Идиот" Чехова - кагже, гениальне проізвєдєніє. - Но, правослово - веде далі Дєніз - както оно всьотаки тоскливо, а хочитса чевото возвишенново...-Даа, - понимающе тяну я - ідіотів і в житті осьо повно...Ну а може українські якіто автори, соврємєнні, тобі по душе? ..
Тут приходицця, останавлювать зйом, бо наш гєрой шото запутався весь у соврімєнніках, і якто нефактурно мичав. Я вєлікодушно підсказую: Ну може наравицця Жадан, Андрухович, брати Капранови.. (а надо признатця, братів Капранових ми вже зачаїли в книгарні, куда далєє лежав маршрту, і внас була там щє затєя на малєнькій розіграш). Містєр ботерфляй радосно киває, і повторя за мною: Ода, ето же глубочайшиє літєратори: писатєль Капран, брати Жаданови....
Зйомочьна група зосереджено снімала дальше. Спорзал, мати, он і она. Жопа Бурковської крупним планом.
Случаютця зі мною навязчиві состоянія, коли луччє б уже шоб все сталося,що мені кортить, бо агонізірую мучітєльно і нию дуже гидко, і хвостом гепаю об паркєт - фу! А верзеться мені вже котру добу зорб. Це такий великий шар, шо в його можна залізти, а потом тебе- фігак! - і з пригорка запустили, і от ти вже колобок, котишся з подпригуваннями, влєкомий гравітациєй, і радісно тобі, і тошнить, бо ж вєстібулярний же апарат же.
Я нещодавно писала статтю для музского руського жорналу(да, мій любимий НоуЩіт, іменно), і дала мені редакція заданіє: зорб. І написала я, конєшно шо про цей чюдо-шарік, но попутно захотілося мені самій приобщітця до нехитрої забави, а от тільки шото мені підсказує, шо в Києві такого і нема. Я, принаймні, бачила ліш на Оболонє в рєкє, в шари дітей пакували і полоскали їх попід берегом. а шоб на суходолі, так не бачила.
Підкажіть мені, де в Києві можна вкусить зорб?...
Статєйка і кортінка про цеє добро і чюдо осьо: http://noshit-mag.com/index.php/style/42
субота, 10:55, Перший національний. Включаєш тєлік - а там моя накрашена мармиза. і совєдущій
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
logvynenko. І пріключєнія з Іриною Мєрлені. Всьо ето, друззя - нова програма "3108". Токо не питайте, чьо така назва:)
Ви впевнені що все про них знаєте?
Зірки ніколи не робили цього публічно,
а дехто навіть приховував це від друзів та знайомих.
Вперше вони це покажуть в нашій програмі 3108.
На що здатні зірки – дивіться щотижня на Першому.
Жанр – молодіжна розважально - пізнавальна;
Хронометраж – 30 хвилин;
Періодичність виходу в ефір – щотижня, у суботу о 10.55;
Ви розумієте мову цифр? Не дуже?.. Ну, хоча б улюблена цифра є?
В телеефірі України з’явилась комбінація цифр, яка має всі шанси стати вашою улюбленою.
«3108» - це не просто нова програма, це – код і відкриття одночасно. Англійське слово Blog нагадує цифри 3108. Принаймні, так здалося блогерам-старійшинам на батьківщині блогерів, і звідтоді, напівжартома, напівсерйозно, в останній день літа, 31.08, відзначається Всесвітній день блогера. А оскільки в наші широти теж дійшла масова тенденція ведення особистої сторінки в інтернеті (навіть президент веде блог!), це стало предметом для нової телепригоди!
Інтернет – дуже тонка площина щирості. Вибір тут надзвичайно широкий, а отже популярністю і любов»ю юзерів користується тільки дійсно унікальний і яскравий продукт. Фальш тут одразу помітять, і, якщо ти не в змозі продемонструвати власну непересічність – так і скнітимеш у невідомості. Натомість, маючи цікавий інтернет - щоденник, в тебе є всі шанси стати культовою особистістю.
В приціл уваги програми «3108» потрапляють цікаві блоги популярних людей, але не думайте, що ведучі проекту - легковірні простаки. Вони й самі популярні в Україні блогери, тож тест на справжність інтернет - зізнань зірок легким не буде! Якщо рок-зірка в персональному блозі критикує недолугих футболістів – мовляв, - «Я можу краще!» – ведучі програми запросять задаваку перейти від слова до діла! При цьому всі камери будуть націлені на зірку, і доводити свою спроможність треба буде під пильною увагою телеглядачів всієї країни! До речі, якщо в «зірки» ще не дійшли руки завести власний блог - зйомка в програмі «3108» стане приводом для першого запису у новому інтернет - щоденнику. В усякому разі, на сайті телепрограми відео точно з»явиться!
Ви хочете дізнатись, що вміє продюсер Володимир Бебешко, окрім як плодити «Пающіє труси»? Чи, може, цікаво, на що здатна Ірена Карпа за кермом? І чи титуловані поети взмозі начистити мармизу хулігану в темному провулку?
Приховані вміння публічних людей, про які вони й самі, можливо, не здогадувались, будуть розкриті під час півгодинної програми «3108». Відома істина, що найкраща імпровізація – це підготована імпровізація, тут не працює!
Людмила Рябчук, автор проекту: «Програма «3108» це своєрідний квест, гра, правила якої визначають ведучі для кожного героя окремо, вигадуючи йому випробування.
А «3108» вибране не випадково – ці цифри при особливому написанні утворюють назву «Blog»: трійка нагадує велику латинську «В», 108 – латиницею «log». Відтепер свято блогера ми відзначатимемо в щотижневих ефірах нашої програми.
Продукт з цифровою назвою користується попитом за кордоном, але в Україні ж поки що на телебаченні подібна ідея з назвою не використовувалася. Цифри добре запам’ятовуються, адже в графіці глядач бачить і їх літерний еквівалент . В уяві глядача цифри можуть навіть плутатися, але оскільки передача з цифровою назвою одна – вона обов’язково запам’ятається.»
Богдан Логвиненко, ведучий, керівник порталу блогів про культуру Сумно?Ком!: «Перед зйомкою з чемпіонкою з боротьби Іриною Мерлені я трохи переживав і всю ніч зубрив сценарій. Але з перших же хвилин зйомки стало зрозуміло, що пішла повна імпровізація, і - о, боже!- тепер все залежить від мене: наскільки я зможу розкрити співочий талант спортсменки! Але все склалося навіть краще, ніж задумувалось, до того ж, замість викрити Ірину як погану співачку, ми, здається, дали поштовх потенційній зірці шоу-бізнеса! Та ще й зробили професійний запис на студії цій чарівній дівчині і познайомили її з іменитим продюсером»
Юлія Бурковська, ведуча, письменниця, блогер: «В той час, як один ведучий випробовує зірку в режимі реального життя, другий ведучий шукає інформацію про цю людину і про її хобі, запрошує експертів, які дають компетентну оцінку всьому, що відбувається на екрані ноутбука. Так, ноутбук транслює всі пригоди ведучого і його «жертви», - хвала новітнім мобільним технологіям!»
Дивіться перший випуск програми «3108» 10.10.09 о 10.55 на Першому!
Ну а ввечері ще здєлаю паузу в Антоничі і проведу ефір на Європі-ФМ. тема- Расізм і нєгри:) в гстях - Валід Арфуш і хто-то із воінствующіх націоналістів, ще точно не знаю - хто, в мене цим гостьовий редактор займається.
Отож, де-то ми з вами, дорогесенькі френди, та й перетнемось. Надєюсь, шо на Нивках, бо порядошні люди радіо не слухають.
Журнал розповюджується безкоштовно, він цвєтний і красівий, туди пишуть Олег Романенко і
gal4enja і в вересневому номері є красівенні світлини юзера kubikus_rubikus і вісьолінькі кеди від at_handmade і отлічна замєтка про marmuletka і її chytanka.org.ua. Еслі хочете заімєть собі у завєдєніє порцайку журналів шоби розповюджувались десь на ресепшені чи в зоні відпочинку- пишіть, я пришлю кур"єра з екземплярами. Отут можно полістать жорнальчік як настоящій: http://manifest.net.ua/
Шльондра, що передається статевим шляхом
з рук в руки, із вуст в уста, з покоління в покоління,
аби знову опинитися в твоєму ліжку.
Тобі не оминути мого шаленства, не сховатися від нього по в"язницях,
Бо якщо навіть відкинути все інше, подумай ось над чим:
Мою піхву лизали рок-зірки, більшість рок-зірок твоєї країни,
Вони спрагло вилизували мене досуха
змішуючи зі своєю слиною краплини моєї туги за тобою,
моєї ненависті до тебе
Тож коли на тебе ллється черговий хіт
з радіоприймача стомленого таксиста з Житомира, знай:
тебе це може вбити,
тебе це може вбити.
Захожу в офіс, устремляюсь до двері, сіп!- а вона закрита. Одкриваю - а там нікого.
Сожравши 8 яблук формата голден, співаю громко пєсню пєвіци Максім. Однаково нікому сьодні дарить свою любов.
І вдруг сьогодні мене пронзила мисль, шо а вдруг отлічні ребята-двоюшники всьо-такі дивилися на беземоційні ліца дівчаток на фоні синьої простині. і пронікались до їх глубокой нєжностью , завістью і бажанням обладать?..
А ВИ ВИСІЛИ НА ДОЩЦІ ПОШАНИ?
Як ви вже знаєте, просунута молодь унадилася влаштовувати флеш-моби на честь поета Антонича у громадському транспорті. Ні, звісно, паркани, асфальт, автівки і заклади теж періодично зазнають атаки віршованого слова, але громадський транспорт був і залишається одним з найбільш вдячних вмістилищ випадкових слухачів, підсвідомо готових долучитися до високо мистецтва.
Оскільки хед-лайнером серед «зірок» громадського транспорту Києва стала славнозвісна електричка з Троєщини на Петрівку, вищезгадана молодь вирішила сумістити свято мобільності і торжество поезії.
Так, ви все вірно зрозуміли – в той час, коли поважні та пишні слуги народу прибудуть на Троєщину проводити тест-драйв нової електрички, засоби масової інформації налаштують свої фіксатори, аби потім похвалитися побаченим усьому світові, а мешканці житлового масиву підтягнуться пересвідчитись в усьому особисто, ми – шанувальники творчості світлого і бентежного Богдана-Ігора Антонича теж прибудемо на станцію «Троєщина», аби і новий транспортний засіб одразу ж було освячено невмирущим римованим словом великого українця, таким самим некомерційним за природою і безцінним за сутністю.
Запрошуємо і вас, всіх і ще раз всіх тих, хто читає ці рядки – адже у нашому вигаданому фан-клубі немає ані вікових, ані політичних, ані будь яких інших обмежень. Що вам там робити? Читати вірші Антонича, так, щоб якомога більше людей почуло його лікувальну поезію!
Час збору – 31 серпня, 14:00
Під'їзд на станцію "Троєщина" з районів Троєщина, Веселковий і Воскресенка здійснюватиметься новими автобусними маршрутами № 59,60,61
ОУЖАС! прочитавши мій блог, КМДА вирішила не ділить славу з Антоничем і перенесла запуск лєктрічки на 2 вересня, 14-00. Отада і стрінемось;)
- Location:Оболонь
- Mood:
relaxed
от жеж буває! В ОСТАННІЙ МОМЕНТ, КОЛИ ЕФІР ВЖЕ НЕМІНУЄМ І Я СИДЖУ В СТУДІЇ, ЗВОНИТЬ МЕНІ ТЕТЯНА МОНТЯН (mentbuster )
І КАЖЕ, ЩО таки ПРИЇДЕ в моє ток-шоу на "Європу-ФМ"! а я то вобщєм уже не рощщітувала, бо на мого листа вона не відмилила. Будемо балакать про блог Арсенія Яценюка, і про те, як він написав якомусь москалику про ймовірність того, шо хтось "нассить його мамі в рот"(с) Отже, в 22-00 про те, хто кому і що написав, і чи варто політикам притворяться обнаковєнними людьми.
ЄСЛІ ТИ ПО НЄЛЄПОЙ СЛУЧАЙНОСТІ НЕ В КУРСІ, ТО ОСЬ: http://blogs.pravda.com.ua/authors/lesch
Антонич не винен, що народився 100 років тому
Друзі, майбутні відвідувачі Антонич-фесту. Антонич не винен у тому, що народився 1909-го року. Він не знав, що за сто років в Україні буде криза. Ми обов'язково маємо провести цей фестиваль як альтернативу занудним вшануванням в палаці Україна, які відбудуться 6 жовтня під патронатом Президента.
Ми – громадська ініціатива і маємо довести, що в нас Є громадянське суспільство, яке готове робити якісний продукт за власні кошти, а не випрошуючи їх у "народних обранців", олігархів чи скупих благодійних фондів. Ми зробимо фестиваль власноруч – кожен для себе сам. Ми запросимо ті гурти, які ви самі виберете. Цьогоріч лише українські. Якщо нам вдастся довести, що українці – готові до масштабних заходів, за кілька років ми – зібравшись усі разом в одне коло таки зробимо український Sziget. Навіть під час кризи, навіть без олігархів.
Сьогодні досягнуто домовленостей з місцем проведення фестивалю – парком Нивки. Йдуть переговори зі спонсорами і можливими учасниками. Але для проведення фестивалю грошей катастрофічно не вистачає. Ми вже маємо два приклади непрофесійного проведення фестивалів: ПроРок та Свірж.
Щоб уникнути повторення цих подій ми 20 вересня, за 10 днів до фестивалю, зберемо прес-конференцію, на яку запрошуємо усіх вкладників у Антонич-фест. До цього часу ми знатимемо, чи вистачає грошей для проведення фестивалю. Якщо грошей і далі катастрофічно не вистачатиме – усі, хто наважився зробити таку просту річ – сплатити за своє задоволення! – отримають свої гроші назад!
Це підтвердить нашу поразку і те, що українці й далі продовжуватимуть слухати музику в кабаках і маршрутках, те, що в першу чергу українці не готові до проведення масштабного всеукраїнського фестивалю.
Про те, як заплатити за квиток вже сьогодні або, якщо ви не маєте грошей – допомогти фесту прочитати можна в розділі Підтримати!
Давайте не втикати, а робити разом Велику справу! Давайте будемо європейцями, а не рогатою худобою, як нас привчили.
Не бійтеся написати в коментарях можливу суму свого вкладу в Антонич-фест та список гуртів, художників, скульпторів, яких ви хотіли б побачити у нас!
Саме тому я крайнє рєдко осуждаю чиїсь смаки, пости, записи, творчість, стиль одягу чи вообщє. Бо ж якщо мені це не подобається - я сторонюсь, а єслі збиткуюсь над чимось - то моє власне все має бути повністю позбавлене висміяних мною вад. Іначє всі ці надмєнні кпини просто втрачають своє назіданіє.
І саме поетому я , єслі уж закликаю когото робить шото хароше (ну, в моєму скромному розумінні харошого), то тут же стараюсь сама здєлать шось іменно таке. І взагалі стремлюсь до того, аби моє життя було практикою, а не зайобістими гаслами - так воно убєдітєльнєй. і соотвєцтвєнно не ропщу нікагда, бо сама ж і відповідальна за результати всього, що мене оточує.
І тому мені слєгка странно читать замєтки про себе, які я чомусь (можливо цілком превратно) щітаю льогкими упрьоками:
так, в огляді жж від Буквоїда, я зразу натикаюсь на фразу: "Головний герой щоденника - сама Юля. Навколо неї обертаються всі записи, незалежно від того про що вони". ну так правильно, а хулє ж мені возводить напрасліну на когось ілі розводить пусту болтовню? Замітьте, я не утомляю своїх не таких вже й числених френдів рефлексіями на тему "ой горюшко якаж тоска-то кругом зільона!...", а стараюсь не слішком часто і по темі писать скромні замєтки, ні вкоєм случаї не превишающі кількох бистрих абзаців.
Но паралельно я вичитую ще ось таке :На першій сторінці кишенькової книжки Юлі Бурковської, випущеної видавництвом «Маузер», найголовніший у світі займенник «я» трапляється 7 разів (плюс один раз – «моє»).
Іменно, блядь, що "МОЄ"!!! і вам совєтую не брьовна в чужих глазах подмічять, а навести генеральний лад у своїх лічних коморках. А так все правда, чьо там.
А от у мене все добре. Вибачте конєшно, но почуваюся я дивовижно. Не депресую, не скаржусь на отсуцтвіє бабла-ідей-сексу-гармонії, іне по причині того, шо рог ізобілія внезапно вошов без смазки в вакантну полость, а просто я не парюся. І вам не раджу. І шоби не словом, а ділом здєлать етот мір луччє, предлагаю забаву, сулящу пряму матеріальну вигоду. Отут про все: http://burrkovska.sumno.com/post/kupuyu-v
Profile
- burkovska
- burkovska
- наше видавництво
Syndicate
